1. Фразеологічний словник української мови

вищий

ви́щою мі́рою, перев. з прикм. Уживається для підсилення певного ступеня вияву чого-небудь; дуже, надзвичайно. Картини Марії Овксентіївни Примаченко та рушники Ганни Іванівни Верес удостоювались вищою мірою захоплених вигуків і приємних епітетів найвибагливішої публіки в Києві та Москві, в Парижі та Лондоні (З газети).

на го́лову ви́щий від кого. Набагато кращий чимсь. Чемпіони ІІІ Спартакіади профспілок України (з хокею) були на голову вищі від своїх суперників (З газети).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на (ще оди́н) ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

у ви́щій мі́рі, перев. з прикм. Уживається для підсилення певного ступеня вияву чого-небудь; дуже, надзвичайно. Лице його було таким мокрим від поту і таким у вищій мірі напруженим, що викладач без жалю не могла дивитися на нього (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищий — ви́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вищий — -а, -е. 1》 Вищ. ст. до високий 1), 3-6), 8). Вищий ступінь грам. — форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому. 2》 Який має найбільші повноваження, владу; головний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вищий — ВИ́ЩИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до висо́кий 1, 3–6, 8. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі (Біблія. Пер. І. Огієнка); Там виростають гори, одна вища за другу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вищий — ви́щий: ◊ ви́щий куншт → куншт Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вищий — див. високий Словник синонімів Вусика
  6. вищий — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ (про верстви суспільства — які мають привілеї, користуються ними), ВИ́ЩИЙ, УПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ заст., ЧИ́СТИЙ заст., розм. Колись Відень славився .. усталеним комфортом буржуазних особняків і готелів для привілейованих нероб (О. Словник синонімів української мови
  7. вищий — Ви́щий, -ща, -ще за кого, за що, від кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вищий — ВИ́ЩИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до висо́кий 1, 3-6, 8. Там виростають гори, одна вища за другу (Коцюб., II, 1955, 328); Ранком вивели їх [некрутів] з казарми на двір; розставили лавами: вищий з вищим, нижчий з нижчим (Мирний, II, 1954, 121)... Словник української мови в 11 томах
  9. вищий — Ви́щий, -а, -е Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981. Словник української мови Грінченка