вищий

Значення в інших словниках

1. вищий — ви́щий прикметник Орфографічний словник української мови
2. вищий — -а, -е. 1》 Вищ. ст. до високий 1), 3-6), 8). Вищий ступінь грам. — форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому. 2》 Який має найбільші повноваження, владу; головний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вищий — ВИ́ЩИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до висо́кий 1, 3–6, 8. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі (Біблія. Пер. І. Огієнка); Там виростають гори, одна вища за другу (М. Словник української мови у 20 томах
4. вищий — ви́щий: ◊ ви́щий куншт → куншт Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. вищий — див. високий Словник синонімів Вусика
6. вищий — ви́щою мі́рою, перев. з прикм. Уживається для підсилення певного ступеня вияву чого-небудь; дуже, надзвичайно... Фразеологічний словник української мови
7. вищий — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ (про верстви суспільства — які мають привілеї, користуються ними), ВИ́ЩИЙ, УПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ заст., ЧИ́СТИЙ заст., розм. Колись Відень славився .. усталеним комфортом буржуазних особняків і готелів для привілейованих нероб (О. Словник синонімів української мови
8. вищий — Ви́щий, -ща, -ще за кого, за що, від кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. вищий — ВИ́ЩИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до висо́кий 1, 3-6, 8. Там виростають гори, одна вища за другу (Коцюб., II, 1955, 328); Ранком вивели їх [некрутів] з казарми на двір; розставили лавами: вищий з вищим, нижчий з нижчим (Мирний, II, 1954, 121)... Словник української мови в 11 томах