вищий

ВИ́ЩИЙ, а, е.

1. Вищ. ст. до висо́кий 1, 3–6, 8.

І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Там виростають гори, одна вища за другу (М. Коцюбинський);

Ранком вивели їх [некрутів] з казарми на двір; розставили лавами: вищий з вищим, нижчий з нижчим (Панас Мирний);

– Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім – другого, – виніс свій присуд старий (І. Багмут);

Усі за столом стали шумніші. Кожен говорив вищим тоном од звичайного, і говорили багато (А. Головко);

Раз побували греки в городищі Дізнатися, на що там ціни вищі (Л. Костенко).

2. Який має більші або найбільші повноваження, владу; головніший або головний.

Через деякий час полонені написали протест і вручили його коменданту для передачі вищому командуванню (Н. Рибак);

– Дозвольте, – перебиває мене тоді режисер, – на це була відповідна вказівка. Вищих інстанцій (А. Дімаров).

3. Найскладніший, найдосконаліший за ступенем розвитку.

Під дією неймовірно потужних сил гравітації речовина з нейтронного стану переходить у стани вищого порядку (з наук.-попул. літ.);

Разом із яйцекладними сумчасті належать до нижчих ссавців. Усі інші ссавці об'єднуються під назвою вищих (з навч. літ.).

4. Який належить до привілейованих верств, груп населення.

Карпенко покинув писати з народного побуту, а почав зачіпати вищі стани (Панас Мирний);

Жінка була дуже вродлива й мала добрих друзів у вищих колах (І. Багряний).

5. Який іде за середнім (у системі освіти).

Ви вчилися на вищих жіночих курсах? (Д. Бедзик);

В Острозі з 1576 року діяла перша українська школа вищого рівня або, як тоді її називали, академія (з наук.-попул. літ.).

Ви́ща атестаці́йна комі́сія див. комі́сія;

Ви́ща вла́да див. вла́да;

Ви́ща осві́та див. осві́та;

Ви́ща ра́да юсти́ції див. ра́да;

Ви́ща шко́ла див. шко́ла;

Ви́щий навча́льний за́клад див. за́клад;

Ви́щі ешело́ни вла́ди див. ешело́н.△ Ви́ща матема́тика див. матема́тика;

Ви́ща нерво́ва систе́ма див. систе́ма;

Ви́щий сту́пінь див. сту́пінь;

Ви́щі (тело́мні) росли́ни див. росли́на.

◇ Ви́щий пілота́ж див. пілота́ж;

Ви́щою мі́рою див. мі́ра;

На ви́щому (найви́щому) рі́вні див. рі́вень;

(1) На го́лову ви́щий від кого – набагато кращий чим-небудь.

О, це хитрий дядько! .. Вiн же у своєму селянському iнтелектуальному масштабi на цiлу голову вищий вiд Славiної (Б. Антоненко-Давидович);

Чемпіони ІІІ Спартакіади профспілок України з хокею були на голову вищі від своїх суперників (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищий — ви́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вищий — -а, -е. 1》 Вищ. ст. до високий 1), 3-6), 8). Вищий ступінь грам. — форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому. 2》 Який має найбільші повноваження, владу; головний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вищий — ви́щий: ◊ ви́щий куншт → куншт Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вищий — див. високий Словник синонімів Вусика
  5. вищий — ви́щою мі́рою, перев. з прикм. Уживається для підсилення певного ступеня вияву чого-небудь; дуже, надзвичайно... Фразеологічний словник української мови
  6. вищий — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ (про верстви суспільства — які мають привілеї, користуються ними), ВИ́ЩИЙ, УПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ заст., ЧИ́СТИЙ заст., розм. Колись Відень славився .. усталеним комфортом буржуазних особняків і готелів для привілейованих нероб (О. Словник синонімів української мови
  7. вищий — Ви́щий, -ща, -ще за кого, за що, від кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вищий — ВИ́ЩИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до висо́кий 1, 3-6, 8. Там виростають гори, одна вища за другу (Коцюб., II, 1955, 328); Ранком вивели їх [некрутів] з казарми на двір; розставили лавами: вищий з вищим, нижчий з нижчим (Мирний, II, 1954, 121)... Словник української мови в 11 томах
  9. вищий — Ви́щий, -а, -е Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981. Словник української мови Грінченка