виїзний

Значення в інших словниках

1. виїзний — виїзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. виїзний — -а, -е. 1》 Пов'язаний з виїздом (у 1 знач.). 2》 Влаштований, організований на певний строк за межами місця постійного перебування, місця роботи. Виїзна модель — тактична схема спортивної гри на чужому полі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виїзний — ВИЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Пов'язаний із виїздом (у 1 знач.). Ось уже понад місяць Даша працює виїзним касиром (С. Журахович); // Признач. для їзди, а не для виробничих потреб. Сірі виїзні коні в яблуках викотились з густої імли й пішли чвалом (В. Словник української мови у 20 томах
4. виїзний — ВИЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Пов’язаний з виїздом (у 1 знач.). Ось уже понад місяць Даша працює виїзним касиром (Жур., Даша, 1961, 15); // Признач. для їзди, а не для сільськогосподарських робіт. Наступного дня скульптор поїхав. Словник української мови в 11 томах