виїзний

виїзни́й

-а, -е.

1》 Пов'язаний з виїздом (у 1 знач.).

2》 Влаштований, організований на певний строк за межами місця постійного перебування, місця роботи.

Виїзна модель — тактична схема спортивної гри на чужому полі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виїзний — виїзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виїзний — ВИЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Пов'язаний із виїздом (у 1 знач.). Ось уже понад місяць Даша працює виїзним касиром (С. Журахович); // Признач. для їзди, а не для виробничих потреб. Сірі виїзні коні в яблуках викотились з густої імли й пішли чвалом (В. Словник української мови у 20 томах
  3. виїзний — Виїзни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виїзний — ВИЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Пов’язаний з виїздом (у 1 знач.). Ось уже понад місяць Даша працює виїзним касиром (Жур., Даша, 1961, 15); // Признач. для їзди, а не для сільськогосподарських робіт. Наступного дня скульптор поїхав. Словник української мови в 11 томах