воло

Значення в інших словниках

1. воло — во́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. воло — -а, с. 1》 Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. 2》 Ожиріле підборіддя (в людини). 3》 Пухлина щитовидної залози за базедової хвороби. 4》 розм. Шкіра, яка брижами звисає під шиєю вола або корови; підгруддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воло — ВО́ЛО, а, с. 1. Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід має розширення – воло, де зерно розм'якшується, перш ніж надійти до шлунка (з навч. Словник української мови у 20 томах
4. воло — Розширення стравоходу у багатьох птахів; служить для накопичення корму, виконує функції його подрібнення і початкового травлення; особливо вел. у зерноїдних; у голубів в період годування пташенят виділяє т. зв. пташине молочко. Універсальний словник-енциклопедія
5. воло — ПІДБОРІ́ДДЯ (виступ нижньої частини обличчя людини, утворюваний щелепою), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ розм. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя (Ю. Шовкопляс); Якось занадто вже скоро осів... Словник синонімів української мови
6. воло — ВО́ЛО, а, с. 1. Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід мав розширення — воло, де зерно розм’якшується, перш ніж надійти до шлунку (Зоол. Словник української мови в 11 томах
7. воло — Воло, -ла с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка). Словник української мови Грінченка