воло
ВО́ЛО, а, с.
1. Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа.
У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід має розширення – воло, де зерно розм'якшується, перш ніж надійти до шлунка (з навч. літ.);
На даху тихо туркотіли голуби, роздимаючи перламутрові вола (З. Тулуб).
2. Ожиріле підборіддя (в людини).
Юзефа була .. повновида, з довгими повними щоками, .. повне воло висіло на всю шию (І. Нечуй-Левицький);
Потім з бляхою на світло-червоному кожусі увалився здоровенний, з сизим носом і вузлуватим волом староста (М. Стельмах);
Кость зашарівся. “Простiть”? За що? .. Може, “простiть” – за гордовиту тiтку, що воло одростила на вихрестових баришах? Або за приниженого плазуна батька, що нишком мрiяв, мабуть, зрiвнятись iз сестрою в достатках? (Б. Антоненко-Давидович).
3. Пухлина щитовидної залози при базедовій хворобі.
Їх [дехкан] розпухлі горла .. книшем лягали аж на груди. Сині бридкі вола (Іван Ле);
Майже на груди йому звисав, наче налитий водою, пухир, .. або .. воло (І. Муратов).
4. розм. Шкіра, яка брижами звисає під шиєю вола або корови; підгруддя.
Виведено червону гірську породу корів, які мають широкі й глибокі груди та невелике воло (з газ.).
Значення в інших словниках
- воло — во́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- воло — -а, с. 1》 Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. 2》 Ожиріле підборіддя (в людини). 3》 Пухлина щитовидної залози за базедової хвороби. 4》 розм. Шкіра, яка брижами звисає під шиєю вола або корови; підгруддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воло — Розширення стравоходу у багатьох птахів; служить для накопичення корму, виконує функції його подрібнення і початкового травлення; особливо вел. у зерноїдних; у голубів в період годування пташенят виділяє т. зв. пташине молочко. Універсальний словник-енциклопедія
- воло — ПІДБОРІ́ДДЯ (виступ нижньої частини обличчя людини, утворюваний щелепою), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ розм. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя (Ю. Шовкопляс); Якось занадто вже скоро осів... Словник синонімів української мови
- воло — Во́ло, -ла, -лу; во́ла, во́лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- воло — ВО́ЛО, а, с. 1. Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід мав розширення — воло, де зерно розм’якшується, перш ніж надійти до шлунку (Зоол. Словник української мови в 11 томах
- воло — Воло, -ла с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка). Словник української мови Грінченка