волочільник

Волочі́льник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волочільник — Волочільник, -ка м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = волочінник. Желех. Словник української мови Грінченка