вощина
Вощи́на, -ни; -щи́ни, -щи́н
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вощина — вощи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вощина — -и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск. || Штучно зроблений восковий лист із витиснутими на ньому з обох боків шестикутними денцями, на яких бджоли будують комірки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вощина — ВОЩИ́НА, и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск. На рядні лежала купа сухих вощин (І. Нечуй-Левицький); Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду (В. Гжицький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- вощина — ВОЩИ́НА, и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї поочищений віск. На рядні лежала купа сухих вощин (Н.-Лев., III, 1956, 203); Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 128); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- вощина — Вощина, -ни ж. Вощина. Словник української мови Грінченка