вруна

Значення в інших словниках

1. вруна — ВРУНА (УРУНА), ВРУНО – РУНА – РУНО – РУНИ Вруна, рідше уруна, врун, мн., вруно. 1. Молоді, густі сходи посівів, іноді – густа зелень. Гарні вруна сього року (Словник Б.Грінченка); Вруно нівроку, гарне; жито, видать, уродить (Вас. Шевчук). Літературне слововживання
2. вруна — мн., руна, рунь, сходи, прорість; (озимі) озимина, (ярі) ярина. Словник синонімів Караванського
3. вруна — (уруна), врун, мн. (одн. вруно, -а, с.), с. г. 1》 Густі сходи посівів; руна. 2》 Густа вовна з овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вруна — ВРУ́НА¹, врун, мн. (одн. вру́но, а, с.), с. г. Те саме, що ру́но¹. М'які, суцільні вруна .. одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (О. Гончар). ВРУ́НА², врун, мн. (одн. вру́но, а, с.), с. г. Те саме, що ру́на³. Словник української мови у 20 томах
5. вруна — див. зелень; сходи Словник синонімів Вусика
6. вруна — Густий рослинний поріст з різноманітним ботанічним складом, який вкриває луку або пасовище; також молодий зеленіючий засів, напр., жита. Універсальний словник-енциклопедія
7. вруна — ВРУ́НА (УРУ́НА), врун, мн. (одн. вру́но, а, с.), с. г. 1. Густі сходи посівів; руна. Гарні вруна сього року (Сл. Гр.); Уруна вкриті білосніжним пухом. Словник української мови в 11 томах