1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вузлуватий

Вузлува́тий, -та, -те

узлува́тий = вузлува́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузлуватий — (з вузлами) вузликуватий, ґудзуватий Словник синонімів Полюги
  2. вузлуватий — вузлува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вузлуватий — -а, -е. 1》 Який має вузли (див. вузол I 1), 8), 9)). 2》 Який має багато сучків. 3》 перен. Міцної будови; сильний, жилавий. || Незграбний, непропорційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли (див. ву́зол¹ 1, 6, 7). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вузлуватий — див. низький; сильний Словник синонімів Вусика
  6. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Словник синонімів української мови
  7. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли ( див. ву́зол¹ 1, 8, 9). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. вузлуватий — Вузлуватий, -а, -е 1) Узловатый. 2) Замысловатый. Словник української мови Грінченка