вузлуватий
ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е.
1. Який має вузли (див. ву́зол¹ 1, 6, 7).
Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко);
Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (М. Рильський);
Виганяв сіре та вузлувате стебло петрів батіг, по якому дряпались зрідка блакитні квіти (М. Коцюбинський).
2. Якуий має багато сучків.
– Здрастуй, Уляно Петрівно, – відповідає він, піднімаючи до козирка праву руку разом з вузлуватим ціпком (Д. Бедзик).
3. перен. Міцної будови; сильний, жилавий.
Ось сидить Святослав! Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний (С. Скляренко);
// Незграбний, непропорційний.
Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- вузлуватий — (з вузлами) вузликуватий, ґудзуватий Словник синонімів Полюги
- вузлуватий — вузлува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- вузлуватий — -а, -е. 1》 Який має вузли (див. вузол I 1), 8), 9)). 2》 Який має багато сучків. 3》 перен. Міцної будови; сильний, жилавий. || Незграбний, непропорційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вузлуватий — див. низький; сильний Словник синонімів Вусика
- вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Словник синонімів української мови
- вузлуватий — Вузлува́тий, -та, -те узлува́тий = вузлува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли ( див. ву́зол¹ 1, 8, 9). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч. Словник української мови в 11 томах
- вузлуватий — Вузлуватий, -а, -е 1) Узловатый. 2) Замысловатый. Словник української мови Грінченка