віддалі

Віддалі́, віддалі́к, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддалі — відда́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віддалі — присл., діал. Віддалік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддалі — ВІДДАЛІ́, присл., рідко. Те саме, що віддалі́к. Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі (В. Самійленко); Оддалі стоїть [панна], з Любов'ю не вітається, бо не знайома (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. віддалі — див. далеко Словник синонімів Вусика
  5. віддалі — ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М. Словник синонімів української мови
  6. віддалі — ВІДДАЛІ́, присл., рідко. Те саме, що віддалі́к. Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі (Сам., І, 1958, 171); Оддалі стоїть [панна], з Любов’ю не вітається, бо не знайома (Л. Укр., II, 1951, 51). Словник української мови в 11 томах
  7. віддалі — Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у. Словник української мови Грінченка