віддякувати

Віддя́кувати, -кую, -куєш кому чим; звич. віддя́чити

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддякувати — віддя́кувати дієслово доконаного виду віддячити рідко Орфографічний словник української мови
  2. віддякувати — див. віддячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддякувати — ВІДДЯ́КУВАТИ див. віддя́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. віддякувати — ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВІДДАВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. віддякувати — ВІДДЯ́КУВАТИ див. віддя́чувати. Словник української мови в 11 томах