1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

віддячити

Віддя́чити, -чу, -чиш, -чать; віддя́ч, віддя́чмо, віддя́чте кому чим

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддячити — віддя́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддячити — див. віддячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддячити — ВІДДЯ́ЧИТИ див. віддя́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. віддячити — ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВІДДАВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. віддячити — ВІДДЯ́ЧИТИ див. віддячувати. Словник української мови в 11 томах
  6. віддячити — Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51. Словник української мови Грінченка