віддячливий
Віддя́чливий, -ва, -ве
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддячливий — -а, -е. Який любить віддячувати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддячливий — ВІДДЯ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який любить віддячувати чим-небудь. Він такий оддячливий був (Сл. Гр.); У СРСР Анна Герман бувала неодноразово. “Такої віддячливої, душевної публіки я не зустрічала ніколи й ніде”, – казала співачка (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- віддячливий — ВІДДЯ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який любить віддячувати чим небудь. Він такий оддячливий був (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- віддячливий — Віддячливий, -а, -е Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у. Словник української мови Грінченка