віддячливий

Віддя́чливий, -ва, -ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддячливий — -а, -е. Який любить віддячувати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віддячливий — ВІДДЯ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який любить віддячувати чим-небудь. Він такий оддячливий був (Сл. Гр.); У СРСР Анна Герман бувала неодноразово. “Такої віддячливої, душевної публіки я не зустрічала ніколи й ніде”, – казала співачка (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. віддячливий — ВІДДЯ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який любить віддячувати чим небудь. Він такий оддячливий був (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. віддячливий — Віддячливий, -а, -е Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у. Словник української мови Грінченка