відлитий

Віді́лятий і відли́тий, -та, -те

відли́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлитий — відли́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відлитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлити 1), 2), 4), 6), 7). || відлито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлитий — ВІДЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відли́ти 1, 2, 4–6. Відлитий із банки сік простояв у холодильнику недовго (із журн.); Відлитий холодною водою, хлопець швидко прийшов до пам'яті (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. відлитий — ВІДЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відли́ти 1, 2, 4, 6, 7. Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті (Л. Укр., III, 1952, 43); Зроблений він [пам’ятник] був і відлитий місцевими художниками і ливарниками (Хижняк, Тамара, 1959, 26)... Словник української мови в 11 томах