1. Словник української мови в 11 томах

відлитий

ВІДЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відли́ти 1, 2, 4, 6, 7.

Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті (Л. Укр., III, 1952, 43);

Зроблений він [пам’ятник] був і відлитий місцевими художниками і ливарниками (Хижняк, Тамара, 1959, 26);

// відли́то, безос. присудк. сл.

На заводі "Монумент-скульптура" відлито в бронзі бюст великого російського художника І. Ю. Рєпіна (Рад. Укр., 3.VІІІ 1951, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлитий — відли́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відлитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлити 1), 2), 4), 6), 7). || відлито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлитий — ВІДЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відли́ти 1, 2, 4–6. Відлитий із банки сік простояв у холодильнику недовго (із журн.); Відлитий холодною водою, хлопець швидко прийшов до пам'яті (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. відлитий — Віді́лятий і відли́тий, -та, -те відли́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)