віднести
Відне́сти, див. відно́сити
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віднести — (побіду): одержати перемогу [IV] Словник з творів Івана Франка
- віднести — віднести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- віднести — Відне́сти́. Отримати, дістати. Програма була, як видно із сих пісень, дуже добірна, а її виконане заслугує теж на похвалу Присутні віднесли добре вражінє (Б., 1907, 65, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
- віднести — [в'іднеисти] -су, -сеш, -сеимо, -сеите; мин. -д(‘)н'іс, -неисла; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
- віднести — див. відносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віднести — ВІДНЕСТИ́ див. відно́сити. Словник української мови у 20 томах
- віднести — ВІДДАВА́ТИ (давати назад узяте, позичене, привласнене, належне), ВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ВІДНО́СИТИ, ЗВЕРТА́ТИ рідше. — Док.: відда́ти, верну́ти, поверну́ти, віднести́, зверну́ти. — Багато (товарів).. Словник синонімів української мови
- віднести — ВІДНЕСТИ́ див. відно́сити. Словник української мови в 11 томах
- віднести — Віднести см. відносити. Словник української мови Грінченка