1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

відтятий

Відтя́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтятий — відтя́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відтятий — Відтя́тий, перен. Відрізаний, ізольований. Богато міст просто відтятих від світа з причини перерваноїкомунікациї (Б., 1895, 6, 4) // пол. być odciętym od świata — бути відрізаним від світу, бути в ізоляції. Українська літературна мова на Буковині
  3. відтятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтяти 1). || відтято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відтятий — ВІДТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відтя́ти 1. Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки. А хто по коліна неначе одтятий (Т. Шевченко); Свириденко розв'язав голову і показав возному відтяте вухо (З. Словник української мови у 20 томах
  5. відтятий — ВІДТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтя́ти 1. Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки. А хто по коліна неначе одтятий (Шевч., II, 1953, 232); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах