1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

відцуратися

Відцура́тися, -ра́юся, -ра́єшся кого, чого і від кого-чого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відцуратися — відцура́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відцуратися — -аюся, -аєшся, док., кого, чого, від кого – чого і без додатка. Припинити дружні стосунки з ким-небудь; погорджуючи кимсь, відвернутися. || Перестати любити когось; відкинути чиєсь кохання. || Перестати визнавати когось близького (батька, сина і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відцуратися — ВІДЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., кого, чого, від кого – чого і без дод. Припинити дружні стосунки з ким-небудь; погорджуючи кимсь, відвернутися. Занедужала сирітка – Відцуралися усі (П. Словник української мови у 20 томах
  4. відцуратися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. відцуратися — ВІДЦУРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, чого, від кого — чого і без додатка. Припинити дружні стосунки з ким-небудь; погорджуючи кимсь, відвернутися. Занедужала сирітка — Відцуралися усі (Граб. Словник української мови в 11 томах
  6. відцуратися — Відцуратися см. відцуруватися. Словник української мови Грінченка