відщіпати
Відщіпа́ти, -щіпа́ю, -щіпа́єш; відщепну́ти, -щепну́, -ще́пне́ш; відще́пнутий і відще́пнений
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відщіпати — відщіпа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відщіпати — -аю, -аєш, недок., відщепнути, -епну, -епнеш, док., перех. Знімаючи защіпку, відчиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відщіпати — ВІДЩІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩЕПНУ́ТИ, епну́, е́пнеш, док., що. Знімаючи защіпку, відчиняти. До брами .. входило кілька постатей в таких уніформах, а один з них якраз відщіпав кобуру при поясі (О. Словник української мови у 20 томах
- відщіпати — ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ рідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИ рідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж)... Словник синонімів української мови
- відщіпати — ВІДЩІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩЕПНУ́ТИ, епну́, е́пнеш, док., перех. Знімаючи защіпку, відчиняти. Відщепнула [Явдоха] йому двері, кличе його (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- відщіпати — Відщіпа́ти, -па́ю, -єш сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ. Словник української мови Грінченка