відьмування
Відьмува́ння, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відьмування — відьмува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відьмування — -я, с., заст. Дія за знач. відьмувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відьмування — ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відьмува́ти. Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (М. Коцюбинський); Адаміс потяг бабцю до княжих скітниць, але вона не хотіла йти й не хотіла брати нічого за своє відьмування (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
- відьмування — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови
- відьмування — ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. відьмува́ти. Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (Коцюб., І, 1955, 274). Словник української мови в 11 томах