відьмування

Відьмува́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відьмування — відьмува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відьмування — -я, с., заст. Дія за знач. відьмувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відьмування — ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відьмува́ти. Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (М. Коцюбинський); Адаміс потяг бабцю до княжих скітниць, але вона не хотіла йти й не хотіла брати нічого за своє відьмування (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
  4. відьмування — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови
  5. відьмування — ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. відьмува́ти. Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (Коцюб., І, 1955, 274). Словник української мови в 11 томах