1. Словник української мови у 20 томах

відьмування

ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. відьмува́ти.

Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (М. Коцюбинський);

Адаміс потяг бабцю до княжих скітниць, але вона не хотіла йти й не хотіла брати нічого за своє відьмування (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відьмування — відьмува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відьмування — -я, с., заст. Дія за знач. відьмувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відьмування — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови
  4. відьмування — Відьмува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відьмування — ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. відьмува́ти. Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (Коцюб., І, 1955, 274). Словник української мови в 11 томах