відьмочка

ВІ́ДЬМОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ві́дьма.

Він вийшов з її оселі як обмолочений сніп і з жалем подумав про Хвостенка: з такою відьмочкою і весільна ніч здасться пеклом (М. Стельмах);

На бібліотечному порозі, підбочившись, його виглядала молода, з квіткою любистку в косах, великоока відьмочка (Є. Пашковський).