відьмоспалення
ВІДЬМОСПА́ЛЕННЯ, я, с.
Страта спаленням на вогнищі запідозрених у чаклунстві.
Одним із парадоксів передісторії Просвітництва було те, що першим проти відьмоспалення виступив не світський вільнодумець, а єзуїт Фр. Шпеє (з наук. літ.);
Для того, щоб оцінити значення секуляризації, варто нагадати, що впродовж цілого XVIII ст. по Західній Європі ще тривали періодичні відьмоспалення (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me