відьмоспалення

ВІДЬМОСПА́ЛЕННЯ, я, с.

Страта спаленням на вогнищі запідозрених у чаклунстві.

Одним із парадоксів передісторії Просвітництва було те, що першим проти відьмоспалення виступив не світський вільнодумець, а єзуїт Фр. Шпеє (з наук. літ.);

Для того, щоб оцінити значення секуляризації, варто нагадати, що впродовж цілого XVIII ст. по Західній Європі ще тривали періодичні відьмоспалення (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me