в’язальниця

В’яза́льниця, -ці, -цею, -це! -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в’язальниця — В’ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до в’яза́льник. Юрба в’язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376); За косарями в’язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв’язуючи їх крутими перевеслами (Ле, Історія радості, 1947, 183). Словник української мови в 11 томах