в’язальниця
В’яза́льниця, -ці, -цею, -це! -ниці, -ниць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в’язальниця — В’ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до в’яза́льник. Юрба в’язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376); За косарями в’язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв’язуючи їх крутими перевеслами (Ле, Історія радості, 1947, 183). Словник української мови в 11 томах