1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гадюча

Гадюча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадюча — -ати, с. Те саме, що гадюченя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гадюча — ГАДЮЧА́, а́ти, с. Те саме, що гадюченя́. Гадюка, закривши пащу за останнім гадючам, гайнула в траву і щезла в кам'яних розсипах з блискавичною швидкістю (І. Багряний); Відчувши поблизу людей, гадюча поповзло в густу траву (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гадюча — ГАДЮЧА́, а́ти, с. Те саме, що гадюченя́. Словник української мови в 11 томах
  4. гадюча — Гадюча́, -ча́ти с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107. Словник української мови Грінченка