гадюча
ГАДЮЧА́, а́ти, с.
Те саме, що гадюченя́.
Гадюка, закривши пащу за останнім гадючам, гайнула в траву і щезла в кам'яних розсипах з блискавичною швидкістю (І. Багряний);
Відчувши поблизу людей, гадюча поповзло в густу траву (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гадюча — -ати, с. Те саме, що гадюченя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гадюча — Гадюча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гадюча — ГАДЮЧА́, а́ти, с. Те саме, що гадюченя́. Словник української мови в 11 томах
- гадюча — Гадюча́, -ча́ти с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107. Словник української мови Грінченка