гадюкуватий

ГАДЮКУВА́ТИЙ, а, е.

Схожий на гадюку (у 2 знач.).

Зловражому та гадюкуватому, звісно, ні колиска, ні матір над нею, ні наша ревна праця, ні наша доля не потрібні (М. Стельмах);

Однаково Невечiр не вселив у мене приязнi до своїй [своєї] особи. Якийсь вiн гадюкуватий (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me