гадюкуватий
ГАДЮКУВА́ТИЙ, а, е.
Схожий на гадюку (у 2 знач.).
Зловражому та гадюкуватому, звісно, ні колиска, ні матір над нею, ні наша ревна праця, ні наша доля не потрібні (М. Стельмах);
Однаково Невечiр не вселив у мене приязнi до своїй [своєї] особи. Якийсь вiн гадюкуватий (Р. Андріяшик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me