гностицизм

Гностици́зм, -му, -мові (гр.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гностицизм — гностици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гностицизм — -у, ч. Релігійно-філософська течія раннього християнства, яка на основі християнських релігійних догматів, ідеалістичної античної філософії та іудаїзму намагалася створити вчення про Бога, походження і розвиток світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гностицизм — ГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-філософська течія пізньої античності, яка поєднувала в собі мотиви християнства, ідеалістичної античної філософії, іудаїзму та ідеї релігій Стародавнього Сходу. Словник української мови у 20 томах
  4. гностицизм — гностици́зм (від грец. γνωστικός – пізнавальний, той, хто пізнає) збірна назва породжених розкладом рабовласницького суспільства пізньоантичних релігійно-містичних учень, що поєднали в собі ідеї раннього християнства з ідеями релігій Стародавнього Сходу та античної філософії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гностицизм — ГНОСТИЦИЗМ (від грецьк. γνωστικόζ — пізнавальний, той, хто пізнає) — термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II — IV ст. Філософський енциклопедичний словник
  6. гностицизм — ГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-філософська течія раннього християнства, яка на основі християнських релігійних догматів, ідеалістичної античної філософії та іудаїзму намагалася створити вчення про бога, походження і розвиток світу. Словник української мови в 11 томах