годованка
Годо́ванка, -нки, -нці; -ванки, -ванок
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годованка — годо́ванка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- годованка — -и. Жін. до годованець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- годованка — ГОДО́ВАНКА, и, ж. Жін. до годо́ванець. Сина дав [сотник] у бурсу в Київ обучатись, А сам Настусю піджидав Таки годованку, щоб з нею Собі зробитися ріднею (Т. Шевченко); – Бідна моя дитино! – говорила стара жінка, голублячи свою укохану годованку (А. Словник української мови у 20 томах
- годованка — ГОДО́ВАНКА, и, ж. Жін. до годо́ванець. А сам [старий козак], Настусю піджидав Таки годованку, щоб з нею Собі зробитися ріднею (Шевч., II, 1953, 164); Тетяна спритно метушилася серед своїх годованок [корів]. Словник української мови в 11 томах
- годованка — Годованка, -ки ж. Воспитанница, вскормленница. Шевч. 493; КС. 1885. ІІІ. 550. Словник української мови Грінченка