1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

голосівка

Голосі́вка, -вки, -вці; -вки, -вок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосівка — голосі́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. голосівка — -и, ж., заст. Голосний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голосівка — ГОЛОСІ́ВКА, и, ж., заст., лінгв. Голосний звук. Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (В. Самійленко); – Або штраф, або в Миргороді я в Депеу [ДПУ] вас здам!... Словник української мови у 20 томах
  4. голосівка — ГОЛОСНИ́Й ім. (звук), ГОЛОСІ́ВКА заст. Сполучний голосний; Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (В. Самійленко). Словник синонімів української мови
  5. голосівка — ГОЛОСІ́ВКА, и, ж., заст. Голосний звук. Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (Сам., II, 1958, 365). Словник української мови в 11 томах