1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гофмаршал

Гофма́ршал, -ла; -шали, -лів (нім.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гофмаршал — гофма́ршал іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гофмаршал — -а, ч. Придворне звання в ряді монархічних країн; у царській Росії відав постачанням двору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гофмаршал — ГОФМА́РШАЛ, а, ч., іст. Придворне звання в ряді монархічних країн, а також особа із цим званням; у царській Росії відав прийомами і постачанням двору. Словник української мови у 20 томах
  4. гофмаршал — гофма́ршал (нім. Hofmarschall) придворний титул у ряді монархічних країн; як правило, відав двірцевим господарством. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гофмаршал — ГОФМА́РШАЛ, а, ч., дорев. Придворне звання в ряді монархічних країн. У царській Росії відав прийомами і постачанням двору. Торкнувши острогами коня, розлючений, поскакав [Олександр] до будинку, де заздалегідь йому були приготовлені покої гофмаршалом графом Толстим (Кочура, Зол. грамота, 1960, 76). Словник української мови в 11 томах