гофрат

Го́фрат, -та (нім.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гофрат — Го́фрат: Го́фра́т: — радник [13;41;29;47;53] — радник двору, урядовець високого рангу в Німеччині та Австрії [44-1] — радник цісарського двору [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. гофрат — -а, ч., іст. У німецьких і австрійських монархічних державах – придворний радник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гофрат — ГОФРА́Т, ч. 1. род. у., іст. Один із вищих судово-адміністративних органів Священної Римської імперії XVI–XVII ст. Гофрат виконував функцію найвищого суду і консультативної ради при імператорі (з наук.-попул. літ.). 2. род. Словник української мови у 20 томах