гранит

Грани́т, див. ґрані́т

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранит — Гранит, -ту м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18. Словник української мови Грінченка