1. Словник української мови Грінченка

гранит

Гранит, -ту

м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранит — Грани́т, див. ґрані́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)