граничка
Границя, -ці
ж.
1) = гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464.
2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. ум. граничка. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Границя, -ці
ж.
1) = гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464.
2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. ум. граничка. Вх. Лем. 405.