1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

двійний

Двійни́й, -на́, -не́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двійний — двійни́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. двійний — -а, -е, діал. Подвійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двійний — ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є. Словник синонімів української мови
  4. двійний — ДВІЙНИ́Й, а́, е́, діал. Подвійний. Усадьба двійна, бо двоє господарств у однім подвір’ї (Кучер, Прощай.., 1957, 387). Словник української мови в 11 томах
  5. двійний — Двійний, -а, -е 1) Двойной. Двійна китайка. 2) Двухстворчатый. ум. двійнесенький. Словник української мови Грінченка