1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дев’ятеро

Де́в’ятеро, -рох, -ром, -рома

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дев’ятеро — Тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: козаків, коней, котів, синів, сиріт, донок, дітей. Пор. двоє. Літературне слововживання
  2. дев’ятеро — ДЕ́В’ЯТЕРО, дев’ятьо́х, числ. кільк. Збірн. до де́в’ять. Ой не сам запорожець іде: дев’ятеро коней веде (Сл. Гр.); Потім дружним хором почали мурликати дев’ятеро котів (Смолич, II, 1958, 96). Словник української мови в 11 томах