1. Літературне слововживання

дев’ятеро

Тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: козаків, коней, котів, синів, сиріт, донок, дітей. Пор. двоє.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дев’ятеро — Де́в’ятеро, -рох, -ром, -рома Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. дев’ятеро — ДЕ́В’ЯТЕРО, дев’ятьо́х, числ. кільк. Збірн. до де́в’ять. Ой не сам запорожець іде: дев’ятеро коней веде (Сл. Гр.); Потім дружним хором почали мурликати дев’ятеро котів (Смолич, II, 1958, 96). Словник української мови в 11 томах