1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дзиґлик

Дзи́ґлик, -ка, -кові, на -ку; -лики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзиґлик — дзи́ґлик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дзиґлик — Стільчак, ослін, ослінчик, стільчик. Словник синонімів Караванського
  3. дзиґлик — -а, ч., розм. Стільчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дзиґлик — дзи́ґлик стільчик (ст): Довкола ратуші вже із вчасного ранку сидять на дзиґликах продавчині, або, як їх звуть, “перекупки”, і продають молоко, масло та інші продукти (Острук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дзиґлик — СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (з квадратним сидінням без спинки). Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (І. Словник синонімів української мови
  6. дзиґлик — Дзиґлик, -ка м. Стулъ, табуретъ, треножникъ. Одягну тебе, обую, посажу як паву на дзиґлику, як гетьманшу та й дивитись буду. Шевч. 144. Царя на дзиґлик посадили. Котл. Ен. ум. дзиґличок. Словник української мови Грінченка