дзінь
Дзінь; дзінь-дзі́нь, виг.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзінь — дзінь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дзінь — дзінь-дзінь, виг. Те саме, що дзень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзінь — ДЗІНЬ, ДЗІНЬ-ДЗІ́НЬ, виг. Те саме, що дзень. Сама [пані] як схопить дзвінок! по всіх покоях — дзінь-дзінь! Повбігали дівчата й хлопці (Вовчок, І, 1955, 76); Хомутець, дуга в окрасі, і вудила — дзінь та дзінь, попасом іде Донбасом в збруї вимащеній кінь (Руд., Дон. зорі, 1958, 110). Словник української мови в 11 томах