1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дибання

Ди́бання, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дибання — ди́бання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дибання — -я, с. Дія за знач. дибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дибання — ДИ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. ди́бати. – Ой, дало мені в кість, – стогне Чорняк, – і не знати, що більше: чи та їзда потягом під .. обстрілом, чи те дибання пішком (О. Лисяк). Словник української мови у 20 томах
  4. дибання — Дибання, -ня с. 1) Хожденіе на ходуляхъ. 2) Медленное и неловкое хожденіе (о людяхъ съ длинными ногами или о дѣтяхъ). Словник української мови Грінченка