дивування

Дивува́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивування — дивува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дивування — -я, с. Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дивування — див. подив Словник синонімів Вусика
  4. дивування — ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. дивування — ДИВУВА́ННЯ, я, с. Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю. — Я ніколи не то, що бачила, а й не гадала, щоб на світі було таке!... Словник української мови в 11 томах