дивування
Дивува́ння, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивування — дивува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дивування — -я, с. Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дивування — див. подив Словник синонімів Вусика
- дивування — ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал. Словник синонімів української мови
- дивування — ДИВУВА́ННЯ, я, с. Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю. — Я ніколи не то, що бачила, а й не гадала, щоб на світі було таке!... Словник української мови в 11 томах