динник

Ди́нник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динник — -а, ч. Грядка з динями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. динник — Динник, -ка м. Грядка съ дынями. Словник української мови Грінченка