1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дипкур’єр

Дипкур’є́р, -ра; -є́ри, -рів = дипломати́чний кур’є́р

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дипкур’єр — ДИПКУР’Є́Р, а, ч. Скорочення: дипломатичний кур’єр. На борту своєму мали вони [літаки] міністрів, дипкур’єрів, послів, юристів, генералів, комерсантів… (Рибак, Час.., 1960, 310); Прибіг до Стецька дипкур’єр: — Вас на прем’єра призначено! (Вишня, І, 1956, 269). Словник української мови в 11 томах