добросердий

Добросе́рдий і добросе́рдний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добросердий — добросе́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добросердий — див. ДОБРОТЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. добросердий — -а, -е. Який має добре серце; лагідний і чуйний до людей. || Який виражає добре, лагідне, чуйне ставлення до людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добросердий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  5. добросердий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. добросердий — ДОБРОСЕ́РДИЙ, а, е. Який має добре серце; лагідний і чуйний до людей. Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена дівчина, але.. добросерда (Коб., III, 1956, 251); Добросерда сестра, смаглява шахтарочка Наташа, доглядає в палаті за ним (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах
  7. добросердий — Добросердий, -а, -е Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87. Словник української мови Грінченка