добросердий
добросе́рдий
-а, -е.
Який має добре серце; лагідний і чуйний до людей.
|| Який виражає добре, лагідне, чуйне ставлення до людей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добросердий — добросе́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
- добросердий — див. ДОБРОТЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- добросердий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- добросердий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- добросердий — Добросе́рдий і добросе́рдний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- добросердий — ДОБРОСЕ́РДИЙ, а, е. Який має добре серце; лагідний і чуйний до людей. Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена дівчина, але.. добросерда (Коб., III, 1956, 251); Добросерда сестра, смаглява шахтарочка Наташа, доглядає в палаті за ним (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах
- добросердий — Добросердий, -а, -е Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87. Словник української мови Грінченка