догоряти

Значення в інших словниках

1. догоряти — догоря́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. догоряти — -яю, -яєш і рідко догорати, -аю, -аєш, недок., догоріти, -рю, -риш, док. 1》 Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2》 перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3》 перен. Поступово втрачати сили, слабнути; вмирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. догоряти — див. горіти Словник синонімів Вусика
4. догоряти — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
5. догоряти — ДОГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ДОГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. В печі догоряють якісь опилки (Фр. Словник української мови в 11 томах
6. догоряти — Догаряти и догоряти, -ряю, -єш II гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Словник української мови Грінченка